Про усе

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Про усе » Розваги » Космос


Космос

Сообщений 81 страница 100 из 144

81

Найден объект промежуточной массы между нейтронной звездой и черной дырой

В конце своей жизни ядра сверхмассивных звезд коллапсируют, выделяя огромные количества энергии — такие события мы наблюдаем как вспышки сверхновых. Часть вещества погибших светил выбрасывается в окружающее пространство, а остатки сжимаются под действием сил собственной гравитации в сверхплотные объекты.

Точная судьба остатка сверхновой зависит от его массы. Если она не превышает определенного значения (предел Оппенгеймера-Волкова), то после вспышки остается нейтронная звезда. Если масса остатка превышает этот предел, вспышка сверхновой приводит к рождению черной дыры.

Но чему равен предел Оппенгеймера-Волкова? Данные наблюдений и результаты теоретического моделирования говорят о том, что его значение для невращающейся нейтронной звезды составляет 2,16 массы Солнца. Однако в реальности такие объекты вращаются с большой скоростью, что увеличивает значение предела примерно на 15%. Таким образом, в теории во Вселенной не должно существовать нейтронных звезд, масса которых превосходит солнечную в 2,5 раза. В свою очередь, астрономам пока не удалось найти черных дыр менее чем в пять раз тяжелее Солнца. Это порождает закономерный вопрос о существовании «промежуточных» тел с массами в диапазоне между 2,5 и 5 солнечных.

Недавно коллектив исследователей из гравитационно-волновых обсерваторий LIGO и Virgo сообщил об открытии объекта, масса которого лежит в районе этого «разрыва». Он был обнаружен благодаря гравитационному всплеску GW190814, зарегистрированному в августе прошлого года. Анализ данных показал, что его породило слияние двух объектов, произошедшее на расстоянии около 800 млн световых лет от Млечного Пути. Первое тело было в 23 раза тяжелее Солнца и оно безусловно являлось черной дырой. Но астрономов куда больше заинтересовал второй объект. Имеющиеся данные говорят о том, что его масса в 2,6 раза превосходила солнечную.

По словам астрономов, пока они затрудняются дать точный ответ на вопрос о природе этого объекта. Его масса определенно выше современных прогнозов для максимальной массы нейтронных звезд. Таким образом, он может оказаться самой легкой из всех известных черных дыр.

Ученые надеются, что в будущем им удастся зарегистрировать аналогичные события, которые позволят пролить свет на природу подобных тел. По словам исследователей, они допускают, что наблюдаемый «разрыв» масс на самом деле объясняется ограниченными техническими возможностями и несовершенством имеющихся сенсоров, не позволяющими наблюдать популяцию сверхкомпактных объектов промежуточной массы.

http://forumuploads.ru/uploads/001a/b7/a9/3/198480.jpg

+1

82

НАСА дало назву об’єктові, який використовуватимуть як мішень для тестування системи захисту Землі

На 2021 рік заплановано початок місії «DART» (Double Asteroid Redirection Test) у рамках якої космічний апарат має зіткнутися з астероїдом, щоб змінити його орбіту. Систему Дідим (Didymos) було виявлено у 1996 році, вона складається з великого супутника та його сателіта, який донедавна носив кодову назву Дідим Б. Саме з ним у 2022 році має зіштовхнутися апарат, який відправить НАСА.

«Коли нам стало зрозуміло, що система Didymos є ідеальною мішенню для місії «DART» ми мусили дати окремі назви астероїду та його супутникові. Супутник тепер носитиме назву Диморфос (Dimorphos), що у перекладі з грецької означає дві форми. Він стане першим об’єктом, відомим людством у двох формах: та, яку побачить місія «DART» до зіткнення і та, яку побачить місія «Hera» після нього» - зазначив науковець Климонтіс Циганіс (Kleomenis Tsiganis), який і запропонував таку назву.

«Hera» - це місія Європейської космічної агенції, яка дослідить наслідки зіткнення через декілька років. Науковці зможуть спостерігати процес зіткнення завдяки невеликому супутникові «LICIACube», який відділиться від «DART» за декілька днів до зіткнення.
Діаметр Диморфоса становить 160 метрів, а діаметр Дідима – 780 метрів, у 2022 році бінарна система перебуватиме відносно близько для Землі, що робить її хорошим варіантом для тестувань.

http://forumuploads.ru/uploads/001a/b7/a9/3/574438.jpg

+1

83

3-го березня 1979 року апарат "Voyager-1" зробив серію фотографій верхніх шарів атмосфери Юпітера. Зображення, яке ви бачите є комбінацією 16-ти таких знімків. На ньому помітно Велику червону пляму, супутник Європу (трохи нижче ВЧП) та тінь від іншого супутника Юпітера - Іо (темний регіон над ВЧП).
http://forumuploads.ru/uploads/001a/b7/a9/3/286294.jpg

+1

84

Міжнародна команда астрономів, яка частково фінансується NASA, виявила, цієї зими, найбільш віддалену групу ранніх галактик: тріо галактик датується часом, коли Всесвіту було 680 мільйонів років, або менше ніж 5% від його теперішнього віку в 13,8 мільярдів років.

Група галактик отримала назву EGS77.

У NASA пояснили, що науці відомі більш віддалені окремі галактики, але EGS77 - найбільш віддалена на сьогодні група галактик з конкретними довжинами хвиль ультрафіолетового світла, виявленими шляхом реонізації.
http://forumuploads.ru/uploads/001a/b7/a9/3/599161.jpg

+1

85

Вчені могли вперше зафіксувати світло, що утворилося у результаті злиття двох чорних дір.

Злиття чорних дір продукує гравітаційні хвилі, які можуть зафіксувати спеціальні детектори на Землі, однак вони є абсолютно невидимими для звичайних телескопів, що значно ускладнює дослідження чорних дір. Проте нещодавно фізики-теоретики висунули нову гіпотезу згідно якої злиття чорних дір може змушувати матерію навколо чорних дір продукувати спалахи світла.

Науковці, що використовували нове обладнання встановлене на телескоп ім. Самуеля Ошина (Samuel Oschin) припускають, що їм можливо вдалося зафіксувати такий спалах. Якщо подальший аналіз підтвердить спостереження, це буде перший в історії випадок фіксації астрономами світла, яке виникло у результаті злиття двох чорних дір.

Злиття двох чорних дір, яке спричинило спалах, було вперше зафіксоване 21-го травня 2019 року гравітаційними детекторами програм «LIGO» та «VIRGO», йому було присвоєно назву GW190521g.

Автори нового дослідження дослідили регіон походження GW190521g у пошуках спалахів світла. Вони вважають, що GW190521g є результатом злиття двох чорних дір, які оберталися навколо третьої, надмасивної чорної діри оточеної диском з газу та матерії.

Нова, більша чорна діра, яка утворилася у результаті злиття менших дір, була «катапультована» у випадковому напрямку, на думку науковців вона пролетіла крізь диск пилу навколо надмасивної діри, що спричинило виникнення спалаху світла.
http://forumuploads.ru/uploads/001a/b7/a9/3/759602.jpg

+1

86

0

87

0

88

0

89

0

90

0

91

0

92

0

93

0

94

0

95

0

96

0

97

0

98

0

99

0

100

0


Вы здесь » Про усе » Розваги » Космос