Джерело - https://www.facebook.com/inSpaceRoom/ph … 417459678/

Эксперименты показали, что у планет-океанов не может быть дна

Воспроизведя в эксперименте огромное давление и температуру, существующие на дне далеких планет-океанов, ученые обнаружили, что у них может вообще не быть определенного дна.

Насколько известно, в нашей Галактике довольно распространены планеты-океаны, покрытые слоем воды толщиной в сотни и даже тысячи километров поверх твердой силикатной коры. Несмотря на сочетание знакомых нам веществ, геохимия этих миров должна быть совсем другой, чем у Земли. Так, у самого дна глобального океана давление настолько велико, что поведение и воды, и кремния при этих условиях пока не известно.

Поэтому недавно минералоги из Университета штата Аризона воссоздали такие условия в лаборатории, рассмотрев, что происходит с водой и кремнием при экстремальном давлении — до 24 ГПа (для сравнения, давление на глубине 100 километров составит около 0,1 ГПа). Статья профессора Сан-Хон Сима (Sang-Heon Shim) и его коллег опубликована в журнале PNAS.

Для создания нужного давления были поставлены эксперименты с алмазными наковальнями — парой сверхпрочных конических алмазов, которые передают сжатие на острия. Технология позволяет достигать колоссальных давлений вплоть до 1000 ГПа и получать, например, металлический водород — фазу, существующую в недрах гигантских планет. Однако на этот раз между остриями наковален ученые разместили крошечный образец, содержащий кремний и воду, сжимая его и заодно нагревая с помощью лазерных лучей до высоких температур — как на дне планеты-океана. Просвечивая образец пучком рентгеновских лучей, они следили за изменениями его микроструктуры.

Эксперименты показали, что в таких экстремальных условиях вещества переходят в довольно экзотическую фазу: силикат и вода «взаимно растворяются», образуя смесь, содержащую микс оксидов водорода и кремния. Судя по этим результатам, планеты-океаны могут вообще не иметь определенного твердого дна, и на их колоссальной глубине вода переходит в силикатную литосферу через такой полужидкий смешанный слой.

«Изначально считалось, что вода и твердые слои на водных планетах четко отделены друг от друга, — говорит один из авторов работы Кэрол Ниср (Carole Nisr). — Но наши эксперименты указали на прежде неизвестное взаимодействие воды и силиката с формированием промежуточной по составу стабильной фазы. Разделение между водой и камнем оказывается удивительно «размытым» при большом давлении и высокой температуре».

Дререло:
https://www.facebook.com/behindtheukrai … 097993260/

Що це було? Мабуть НЛО.

Уфологи не натішаться — Пентагон офіційно оприлюднив відео з НЛО. Технічно — це правда. Адже абревіатура розшифровується як «невcтановлений об’єкт, що літає». Отже, все що ви бачите в небі й поняття зеленого не маєте, що це — є ніщо інше, як НЛО. Інша справа, що до прибульців з інших планет, як то прийнято вважати в масовій культурі, це не має жодного відношення.

Що сталося?

Міністерство оборони США оприлюднило три відеоролики з «невизначеними об’єктами» в повітрі, зняті в різні роки. На одному з них літун ВМФ США фільмує на камеру нечітку пляму над поверхнею Тихого океану за 160 кілометрів від берега. При цьому він зачаровано коментує — «О боже, хлопці, що це в біса таке?! Воно крутиться» https://bit.ly/35g8XMK

Раніше ці відео вже були «злиті» журналістам, як сюжети про НЛО. Без офіційного пояснення конспірологи отримали додатковий привід почесати язиками про чужопланетні кораблі прибульців, про яких влада замовчує і таку іншу муру.

У ВМФ США визнали справжність цих відео. Після ретельного огляду відомство характеризувало зафіксовані об’єкти як «невстановлені повітряні явища». У Пентагоні сказали, що ці ролики не розкривають якісь принципово важливі військові об’єкти чи системи та не впливають на розслідування порушень повітряного простору цими явищами https://bit.ly/2xmWCdo
Пілоти припустили, що це могли бути дрони. Проте напевно сказати, що це було, досі не можна.

Нові дослідження показують, що тривале перебування у космосі призводить до змін у мозку космонавтів.

Вчені дослідили організми 11 астронавтів (10 чоловіків та 1 однієї жінки), які, в середньому, перебували на борту МКС протягом 171 дня. Порівнявши результати МРТ мозку до відправки у космос та через 30, 90, 180 та 360 днів після повернення на Землю, науковці виявили довгострокові структурні зміни у мозку та очах астронавтів.

Перш за все, вчені виявили загальне збільшення об’єму мозку та зокрема кількості білої речовини. Збільшеними виявилися також і шлуночки головного мозку, заповнені спиномозковою рідиною.

У шести з одинадцяти астронавтів також діагностували збільшення гіпофізу, на думку науковців ці зміни можуть бути однією з причин проблеми із зором, які переживають люди після тривалого перебування в умовах мікрогравітації.

Насамперед це: далекозорість, часті головні болі та поява скотом (сліпих ділянок поля зору). Сумарно ці проблеми відомі як "SANS" (англ. spaceflight-associated neuro-ocular syndrome).

Дослідження впливу невагомості на людський організм є особливо важливими на тлі планів по поверненню на Місяць та майбутніх місій до Марса.